Українська Православна Церква Київського Патріархату Храм ''Святої Покрови'' с. Козаківка і ''Святого Архістратига Михаїла'' с. Сукіль

Проповідь на неділю після Різдва Христового




 

   У неділю після Різдва Христового свята Церква згадує події, які відбувались після Христового народження.

   Після того, як мета їхньої подорожі була досягнута, три мудреці готувались вирушити до Єрусалиму, щоб повідомити Ірода про свій успіх. Але у сні отримали Божественну вказівку не повідомляти Ірода. Таким чином мудреці, обминаючи Єрусалим, іншою дорогою повернулися на батьківщину.

   Так само і Йосиф отримав попередження втекти до Єгипту разом із Марією і Дитятком. Йосиф негайно підкорився і для більшої безпеки вирушив у дорогу вночі, так вони знайшли притулок у язичницькій країні.

   Тим часом Ірод із нетерпінням очікував повернення мудреців, але час минав, а вони не приходили, його охопила лють, і він вирішив учинити жорстоку розправу над маленьким Ісусом. Негайно були вислані воїни у Віфлеєм із наказом убивати всіх дітей віком до двох років. Мирні оселі Давидового міста стали свідками жахливих подій, які за шість століть наперед були відкриті пророкові: “У Рахілі чути крик, плач і ридання і велике голосіння: це Рахіль оплакує своїх дітей і не хоче втішитись, бо їх не має” (Мф. 2,18). Але юдеї самі стягнули на себе це лихо, їхні гріхи розлучили їх з Богом. Представники вибраного народу гордо вихвалялись, що Месія прийде як Цар, Який підкорить ворогів і у гніві винищить язичників. На час народження Христа ізраїльський народ перебував під владою іно­земних правителів, його також роздирали внутрішні конфлікти, а все це роз'їдало серце нації. І народ, який перебував у темряві, бажав приходу того, хто б переміг їхніх ворогів і відновив Ізраїльське царство. Вони досліджували пророцтва, але невірно тлумачили висловлювання про­років, у яких говорилось про прихід Месії. Коли прийшла повнота часу, Спаситель прийшов на землю, щоб відкупити людей. Як добрий пастир, що “покидає дев'яносто дев'ять, а йде шукати заблукану вівцю, поки її не знайде”. В той час, справді, весь людський рід можна було вважати заблуканою овечкою, яка відпала від Божого Царства. Людина впала в страшну прірву гріха і у своєму засліпленні не думала повертатись до Бога. Вибраний народ, яким Бог так піклувався, відвернувся від Христа. Але добрий Бог, замість знищити всіх людей водним потопом чи спалити вогнем, як Содом і Гомору, хоче їм подати Свою ласку. Те, що зробив Бог для людства, робить для кожної людини. Хоч людина не раз відвертається від Бога, Він, однак, завжди думає про милосердя. Тут виникає запитання: якщо Бог не хоче смерті грішника, а лише його навернення, то чому Він не послав Спасителя відразу після упадку прародичів, а чекав так довго? Найперше для того, щоб людина сама переконалась, яке велике нещастя для неї спричинило відвернення від Бога. Які дивні Божі дороги! Бог готовий навіть на найбільшу жертву, щоб спасти людей.

    Тож будьмо повсякчасно вдячні Богові за Його велику жертву і любов до нас, що Він знайшов спосіб примирити Небо із землею, відкри­ти для людини двері у Царство Небесне. Тому, незважаючи тепер на всі заходи Ірода, врятував життя Ісуса втечею до Єгипту, звідки Він повер­нувся у Свою країну, щоб спасти всіх людей від гріха і диявола та впровадити до вічного життя! Амінь.


За матеріалами сайту Http://cerkvalvelesnytsya.io.ua



Создан 09 янв 2016